Колишній будинок офіцерів
Адреса: вулиця Проскурівська, 57
Військовий гарнізон завжди відігравав значну роль у житті нашого міста. У перші десятиріччя радянської влади гарнізон міста помітно розширився і набув всесоюзного значення, особливо після того, як наприкінці 1930-х років у Проскурові розташувалася танкова бригада і штаб армійської групи.
В цей же час на зміну офіцерським зібранням приходять клуби і Будинки Червоної Армії (БЧА). У Проскурові такий заклад був створений при найбільшому військовому підрозділі місцевого гарнізону – 1-му кінному корпусі Червоного козацтва і розміщувався на території військового містечка червонокозачої дивізії (р-н Дубове), займаючи частину двоповерхової казарми. Цікаво, що основним завданням БЧА у перші роки (1921-22 рр.) його існування була ліквідація неписемності серед червоноармійців. Це вже пізніше при БЧА організували аматорський театральний гурток, бібліотеку, бригаду політпросвіти, відкрили кінозал.
З часом гарнізон міста помітно розширився і набув всесоюзного значення, особливо після того, як наприкінці 1930-х років у Проскурові розташувалася танкова бригада і штаб армійської групи. В цей же час вирішили побудувати новий БЧА. Місце під новобудову виділили на центральній вулиці, де знесли кілька одноповерхових будинків. Споруджував об’єкт ударними темпами “Військбуд №105”, і до кінця 1939 року просторий, двоповерховий гарнізонний Будинок Червоної Армії був урочисто відкритий.
У вирії визначних подій проскурівський БЧА опинився у 1940 році, коли тут у травні-червні розташувався штаб Польового управління оперативного Південного фронту під командуванням генерала армії Г.Жукова. Південний фронт був створений на базі військ Київського Особливого військового округу і мав завдання “звільнення Північної Буковини та Бессарабії з-під окупації Румунії” та приєднання цих територій до СРСР. Штаб фронту розташувався у Проскурові, а сам Г.Жуков за короткий час відвідав майже всі частини і з’єднання округу, переважна більшість яких була розташована на території нашої області, займався оргпитаннями, проводив розширені наради. До того ж, у червні 1940 року Г.Жуков виступив у проскурівському БЧА з промовою перед командуючим складом гарнізону.
У березні 1941 року Проскурів став адміністративним центром Кам’янець-Подільської області й у Будинку Червоної Армії розташувався обком партії. Але не надовго – 22 червня почалася Велика Вітчизняна війна. Наприкінці червня — на початку липня 1941 року, у проскурівському БЧА перебував командний пункт Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Саме тут, 30 червня, командування наших військ прийняло важке рішення — до 9 липня відійти на рубіж Коростенського, Новоград-Волинського, Старокостянтинівського і Проскурівського укріпрайонів і фактично вперше офіційно розпочати відступ під натиском ворожих військ. Тим часом, 8 липня 1941 року, у Проскурів увійшла німецька армія. У будівлі БЧА розташувався Гебітскомісаріат.
Після визволення у березні 1944 року, обком повернувся у приміщення БЧА. Деякий час, у лівому його крилі, на другому поверсі навіть жив тодішній перший секретар обкому В.Бегма. Але, на початку 1950-х років, обком переїжджає у нове приміщення, і будинок знову перейшов у розпорядження військових, змінивши свою назву на – гарнізонний Будинок офіцерів.
У 2005 році, у зв’язку з суттєвим скороченням Хмельницького гарнізону, приміщення Будинку офіцерів було розформовано та передано Хмельницькому університету управління та права.