^ Наверх

Сатанівський єврейський цвинтар

Адреса: Городоцький район
Сатанівський єврейський цвинтар

Са́танівський євре́йський цви́нтар (кіркут) — єврейський цвинтар (кіркут) у селищі міського типу Сатанів Городоцького району Хмельницької області[1].

Як зазначено в історичному путівнику «Сто єврейських містечок України» (Єрусалим — Санкт-Петербург1998), «єврейський цвинтар Сатанова з повним правом можна назвати кам'яним літописом громади. Тексти та зображення на різьблених надгробних стелах дозволяють не тільки довідатися про імена і час життя членів громади, але й уявити собі історичне тло її життя, заглянути в світ духовних і соціальних цінностей єврейських громад Східної Європи» [2].

Єврейський цвинтар у Сатанові розташувався за межами містечка, приблизно в 500 метрах від міської брами, на високому клиноподібному пагорбі, який височіє над Збручем і тягнеться уздовж дороги на Кам'янець-Подільський. Єврейський цвинтар традиційно розміщували за річкою, що символізувало відділення живого від мертвого. У Сатанові, зокрема, від містечка воно відділене безіменним струмком. Крім того, цвинтар обов'язково мав бути на високій горі, щоб на неї було важко підніматися і люди не прагнули пошвидше там опинитися. Правда, православні українці та поляки-католики трактували такий вибір місця для цвинтаря по-іншому: мовляв, хитрі євреї спеціально ховають своїх небіжчиків поближче до неба, аби в день Страшного суду вони чимшвидше зайняли чергу в перших рядах [3]. З пагорба, на якому розкинувся Сатанівський єврейський цвинтар, відкривається чудова панорама на містечко й околиці.

Цвинтар витягнувся майже на 0,5 кілометра з півночі на південь, ширина його близько 200 метрів. Збереглися лише фрагменти кам'яної стіни, що колись оточувала цвинтар.

За датами поховань чітко виділяються дві дільниці: стара, де є близько 500 надгробків XVI–XIX століть, багато з яких заховалися в заростях, і нова дільниця, відділена від старої переліском. Тут близько 3000 надгробків кінця XIX — XX століття.

Стара частина

Найдавніша частина цвинтаря розташувалася на південно-східному схилі пагорба, зверненому до Збруча.

Найстаріший із п'яти виявлених надгробків XVI століття — часу утворення єврейської громади Сатанова — датовано 1576 роком. Найранніші пам'ятники — це прямокутні стели без декору. Вони нагадують надгробки того ж часу з НімеччиниПольщі та Чехії. Тексти на стелах збереглися лише частково, але іноді з них можна дізнатися дати народження та смерті й імена перших єврейських поселенців Сатанова: Моше, Цві, Менахем, Хана — дочка Шмуеля.

Надгробки першої половини XVII століття, як і пам'ятники XVI століття, розташовані компактно. Деякі з них дослідники виявили під шаром дерну, який забезпечив краще збереження пам'ятників. Фасади ретельно оброблених стел розділено на дві частини: вгорі розміщено символічний образ, внизу — епітафію. У декорі пам'яток дослідники зафіксували декілька видів образотворчих мотивів: дерево з плодами, виноградні грона, риби з левиними головами, гірлянди. На стелі 1638 року зображено жест благословення піднятими руками з особливим чином складеними пальцями (так зване «благословення коганім»). Це одне з найранніших таких зображень у Східній Європі. Під цим каменем поховано юнака з роду первосвящеників.

Нова частина.

Нова частина цвинтаря — це одноманітні ряди невисоких надгробків із напівкруглими завершеннями. Плоскі рельєфи, зроблені за трафаретом, зберігають сліди фарбування. На чоловічих надгробках зображено, як правило, лева, що лежить, а на жіночих — птаха та менору з п'ятьма ріжками. Проте і в цій частині цвинтаря трапляються оригінальні мотиви в оформленні пам'ятників. Так, на пам'ятнику, встановленому на могилі людини на прізвище Елефант, висічено слона. Це рідкісний для пізньої епохи приклад дотримання старовинної традиції супроводжувати ім'я покійного зображенням відповідної йому тварини.

На нову дільницю цвинтаря перенесли останки євреїв Сатанова, що загинули в роки Другої світової війни. За межами цвинтаря розташувалася братська могила членів 

Джерело: 1. 100 еврейских местечек Украины: Исторический путеводитель. — Выпуск 1. Подолия. — 2-е издание. — Иерусалим — Санкт-Петербург, 1998. — С. 214—220. 2. Єврейський цвинтар // Мошак Мирослав. Сатанівська здоровниця та подорож туристичними стежками Поділля. — Кам`янець-Подільський, 2008. — С. 74. 3. http://www.turystycni-marky.com.ua/ua/marki/oboronna-sinagoga-i-kirkut-sataniv-133.html