Інтерактивна культурно-туристична мапа Хмельниччини

У 1908 році в Проскурові було відкрито комерційне училище з ініціативи та на кошти єврейської громади міста. Головною причиною такого «меценатства» було те, що в уже існуючому в місті Олексіївському реальному училищі прийом учнів-євреїв був обмежений 10%, що і спонукало єврейську громадськість Проскурова (переважно її торгово-промислову прошарок) в 1907-му році підняти питання про відкриття навчального закладу комерційного типу, де кількість дітей-євреїв було б більше 50 відсотків. Міська Дума і Міністерство Народної Освіти пішли назустріч такій ініціативі - ще б пак, адже на організацію та утримання училища не потрібно було витрачати бюджетні кошти. Таким чином, клопотання про відкриття навчального закладу було вирішено позитивно, і вже з вересня 1908 року училище прийняло перших учнів. Міська Дума тимчасово надала під класи казенне міське будівлю і ще 1,5 десятини землі на вул. Дворянській для будівництва окремого приміщення. Спорудження навчального корпусу почалося в тому ж році, а вже в кінці 1909 го року училище святкувало новосілля в новому триповерховому будинку.
Першим директором Проскурівського комерційного училища став Юхим Гофман. У 1910-11 роках директорував дійсний статський радник Матвій Лютов, з 1912-го року - статський радник Василь Кузнецький. Навчання тривало 9 років (1 підготовчий і 8 основних класів) і було платним. Залежно від класів батькам доводилося щорічно вносити досить пристойну суму - від 80 до 180 рублів. Всього навчалося від 300 до 400 дітей. Так, в 1912-му році було 350 учнів, з яких 204 - іудеї, 75 - православні, 66 - католики, 5 - інших віросповідань. Що цікаво, з усіх дітей дівчаток було всього 11.
Що стосується фінансування, то на утримання училища було потрібно близько 30 тисяч рублів на рік. Левову частку (близько 80%) надходжень становила оплата за навчання, ще близько 15% (4-5 тис. Рублів) давали пожертви, збором яких займалося спеціально організоване «Суспільство допомоги учням». До складу товариства увійшли найбільш багаті і впливові люди міста - дворянин Деревоедов, купці С. Вассерман, Е. Горенштейн, Ф. Віллер. Ще близько 1,5 тис. Рублів давали надходження з податку на промислові свідоцтва місцевих торговців-євреїв.
Комерційне училище безперебійно працювало десять років, і лише коли в 1919-1920 роках з новою силою розгорілася громадянська війна, навчальний процес був припинений. У перші роки нової, радянської, влади в будівлі училища розмістилася школа №3.
Спочатку будівля школи №3 (зараз НВО №5 - навчально-виховне об'єднання) виглядало зовсім по-іншому - фасад мав не особливо багате, але досить оригінальне архітектурне оформлення, прикрасою служив карниз з декоративними надбудовами і балкони з кованим ажурним огородженням. На жаль, всього цього оздоблення вже не існує - десь в 1970-х ці '' архітектурні надмірності '' були знищені, а фасад обклали звичайної непоказною плиткою, яка зробила будівлю №51 типовим і невиразним. Але все ж під панциром плитки проглядаються форми старовинної будівлі, спорудженого в 1909-му році для потреб Проскурівського комерційного училища.