Внутрішня в’язниця
Адреса: вулиця Проскурівська, 63
Побудований у 1910–1914 рр. та належав одному з проскурівських купців, про що свідчила одноповерхова прибудова з тильного боку, яка використовувалась як складське приміщення. У 1930-х — 1950-х роках проскурівчани намагалися триматися від цього будинку подалі, тому що тут розміщався слідчий відділ НКВС, а в споруді, що примикала до нього — внутрішня в’язниця того ж відомства.
В одному з документі приміщення в’язниці описувалось так: «Одноповерхова, цегельна будівля, яка використовувалося як склади. Ліміт 100 місць, загальних камер 5 (площа 60,5 кв.м), одиночних — 8 (пл. 64,1 кв.м). Опалення грубкою, каналізації немає, водогін до харчоблока. Лікарні при в’язниці немає, двір для прогулянок закритий, є примітивна лазня без душової установки (пропускна можливість – 12 чоловік за годину), пральні немає, є сухожарова дезкамера. Камер, що обладнані санвузлами, немає, карцеру немає, спецкамер для засуджених до страти немає. Також мається вишка постового, дерев’яна, у госпдворі за огорожею режимного двору. Головний виїзд обладнаний залізними воротами і постом (дерев’яна будка). Кімната чергового по в’язниці розташована в будинку слідчого відділу, що примикає до в’язниці. Кабінету для слідчих у в’язниці немає, є 12 кабінетів для слідчих у двоповерховому будинку слідчого відділу. З північної сторони – кімната наглядачів, поруч з яким кімната прийому-передачі і госпдвір. Огорожа: із східного боку шлакобетонна висотою 3,3 метри, з півночі і заходу – висотою 3,5 метри, з півдня – стіни двоповерхового будинку слідчого відділу.»
Пройшли роки. Нині мало що нагадує про існування вищезгаданої установи. У будинку колишнього слідчого відділу – обласна прокуратура, корпус в’язниці практично цілком розібраний (збереглася лише незначна його частина у дворі учбово-курсового комбінату), від інших споруд не залишилося і сліду.