Два столітніх буки
Адреса: вулиця Героїв Майдану, 24
Погодьтеся, більшість з нас, десятки разів проходячи по вулиці Театральній біля обласної бібліотеки і театру, абсолютно не звертали уваги на два височенних буки, що ростуть біля самого краю проїзної частини. Більше того, мало хто здогадується, що ці дерева — пам'ятники природи й охороняються державою. Думаю, для багатьох читачів буде відкриттям, що в нашому обласному центрі нараховується 8 об'єктів природи державного заповідного фонду – 5 ботанічних пам'яток і 3 пам'ятки садово-паркового мистецтва. Приміром, головні парки міста — Центральний парк культури і відпочинку імені Чекмана, сквер ім. Т.Шевченка і дендропарк “Поділля” (за Меморіалом Слави на проспекті Миру) — є пам'ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення. До ботанічних пам'ятників природи відносяться: унікальна за розмірами і віком (їй більше 200 років) липа по вул. Грушевського, 64, алея каштанів кінських 1906 року посадки (розташована на території пивзаводу), горіх чорний по вул. Пилипчука, 5 (цьому екзотичному дереву вже більше 100 років), чотири буки на вул. Гагаріна, 3 (біля міськвиконкому) і два вищезгаданих буки по вул. Театральній, 24. Якщо бути точним, то повна назва об'єктів природи на Театральній — “бук лісовий, форма пурпуролистна” (іноді його ще називають “бук червоний”). Виростає цей вид переважно в Західній Європі. Ареал його поширення стосується й України, зокрема Прикарпаття, Верхнього Подністров'я і практично всієї Буковини (Чернівецька область), у назві якої саме і відбилася наявність величезних букових лісів. В нашій області бук виростає лише в лісах Подністров'я, поблизу Сатанова, окремі екземпляри зустрічаються в деяких районах центральної і південної частини.
Чи знали ви, що… Бук здавна почитали в Європі. Його білувата з червоним відтінком деревина широко використовувалася в столярній і токарській справі, для виготовлення музичних інструментів, гнутих (т.зв. віденських) меблів. Тому що бук у воді і у вологому стані ставав надзвичайно міцним, то його широко використовували для виготовлення мірошницьких валів водяних млинів, коліс екіпажів, дерев'яних башмаків, шевських колодок і гвіздків. Бук вважається кращим деревним паливом — дрова горять рівномірно і мало димлять, вугілля довго тримає жар. Але саме дивне для нас те, що його насіння (букові горішки) широко використовувалися в їжі. З них виготовляли столову олію приємного смаку, світлу, без запаху — з кілограму горішків виходило 200 грамів олії. На Закавказзі з букових горішків, варених у меду або виноградному соку з кукурудзяним борошном, готували солодощі, також виготовляли сурогат кави, і букове борошно. Живильні властивості горішків були відомі ще древнім грекам і римлянам, тому не дивно, що наукова назва бука — “fagus”. Походить воно від грецького слова “фагос”, що означає “корм, їжа”. Але горішки необхідно вживати в їжу тільки підсмаженими, тому що в ядрах знаходиться токсичний алкалоїд фагин. Якщо з’їсти багато сирих горішків, з’явиться головний біль і запаморочення, але при обсмажуванні фагин розпадається, і горішки стають нешкідливими.
Що стосується буків, які ростуть по Театральній і Гагаріна, то історія їхньої появи на вулицях нашого міста така. У 1904 році міським головою став Генріх Дубєцкой, який взявся за інтенсивний благоустрій міста. У Проскурові почали прокладати тротуари та бруківку, стали насаджувати дерева і чагарники. Саме в цей період привезли і молоді саджанці дерев бука — 12 з них посадили по Старобульварній вулиці (нині вул. Гагаріна) і 12 — по вулиці Мільйонній (нині вул.Героїв Майдану). З усіх тих дерев збереглося шість. В 1969 році рішенням місцевої влади їх взяли під охорону, і до сьогоднішнього дня столітні буки-велетні (висота більше 20 метрів) прикрашають наш обласний центр