Інтерактивна культурно-туристична мапа Хмельниччини

Триповерховий житловий будинок №74 на вулиці Грушевського привертає своєю архітектурою й оригінальністю зовнішнього оформлення — п'ятикутні зірки над дверми під'їздів і напис на верхній частині фасаду: “1927-1928, імені X роковини Жовтня”. Цей примітний будинок став однією з перших споруд, побудованих після встановлення Радянської влади. Протягом десятиліття, починаючи від 1914 року, проскурівчани пережили лихоліття Першої світової, громадянської війни й повоєнну розруху. У цей час у місті фактично припинилося всяке будівництво. Старі, або як їх стали називати, дореволюційні будівлі за цей час втратили свою колишню розкіш і доглянутість: вибиті, вікна, гнилі дахи, облущене фарбування, фундаменти, що почали руйнуватися — так виглядала значна частина як житлового фонду міста на середину 1920-х років. Тим більше разючими на тлі цієї розрухи стали зміни, що почалися після 1925 року, коли в Проскурові після багаторічного забуття знову розгорнулося будівництво. Першими “ластівками” майбутнього оновленого міста стали будівлі, споруджені у 1927 році – в районі цукрового заводу був зведений будинок інтернату, а на вулиці Карла Маркса (нині Подільська) — 6-квартирний будинок для працівників Окрместхоза. Але найграндіозніше в ті роки будівництво розгорнулося на нинішній вулиці Грушевського, яка носила тоді ім'я Рози Люксембург. Тут на місці пошарпаних одноповерхових будинків за два роки ударними темпами збудували монументальний як на той час триповерховий житловий будинок. На будівництві одночасно працювало до 200 робітників, все робилося фактично без всякої механізації – цеглу підвозили на підводах, розвантажували і носили за спинами в спеціальних дерев'яних ношах на поверхи, що зводилися. Для оздоблення будинку використовували спеціально привезену з Харкова візерункову плитку. І все це будівництво присвятили 10-й річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Квартири в будинку одержали партійні і військові діячі міста. Незабаром впритул до цього “елітного” будинку у 1929 році почали споруджувати ще один триповерховий будинок, але призначений вже для простих смертних. Цей будинок був принципово нового типу, насамперед в плані організації проживання — комунальний, з функціонуючою в ньому загальною їдальнею-кухнею, дитячою кухнею (на зразок міні-дитсадка), загальною “червоною” кімнатою для відпочинку і політосвіти. Новобудова одержала відповідну назву — “Новий Побут”. Правда, будівництво “комуни” затяглося — остаточно довершили лише в 1934. Ще що цікаво — у довоєнний час цей будинок не мав власної номерної адреси. В усіх документах і на поштових конвертах так і писали: Проскурів, “Новий Побут”. В післявоєнні роки будинок був переданий у розпорядження педучилища, а наприкінці 1960-х в ньому розмістився щойно створений перший ВУЗ Хмельницького — Технологічний інститут побутового обслуговування. У 1980-х роках будинок “Новий Побут” був визнаний непридатним до ремонту й знесений. На його місці спорудили “Промінвестбанк”. Що стосується будинку №74, то він має чудовий вигляд та зберіг всі свої деталі (і напис, і зірки) до сьогоднішнього дня.