^ Наверх

Особняк графині Бінецької

Адреса: вулиця Грушевського, 90
Особняк графині Бінецької

На початку 20 століття вулиця Грушевського називалась Комерційною і у 1880–1890 роках відбувалась її забудова капітальними будинками. У цей період було побудовано одноповерховий особняк  у стилі модерн  на території садиби, яка належала графині Бінецькій. Будівля має характерні риси міської садибної забудови, яка створювалась у кінці 19 століття та на початку 20 століття. Для будівництва споруди використовувалась цегла. Будівля була тинькована. На початку 20 століття, садиба була оточена кованим парканом, а ділянка, котра розміщувалась біля будинку, містила розарій. Фасад будинку симетрично оздоблений пілястрами, прикрасою котрих служили розетки та рослинні орнаменти. У вікон є карнизи та підвіконні ніші. Прикрашає карнизи ліпний рослинний орнамент. Первинний зовнішній вигляд з часом був змінений. Відбулась добудова частини будинку, ризаліту. Проте основні риси первинної споруди збереглись[3]. Більшість будинків, які споруджувались в той період часу у стилі модерн, мали велику кількість вікон та балконів. Рами дверей та вікон набували криволінійних форм. Прикладом архітектурної споруди, побудованої в такому стилі, окрім будинку графині Бінецької є будинок за адресою вулиця Володимирська ,63.

На одній вулиці з будинком графині Бінецької, розташовувались будівлі, які належали володарю фабрики каучукових штемпелів Берко Речкоблиту, міському голові у період з 1906 року по 1916 рік Павлу Дорошкевичу. На цій же вулиці власність мав предводитель дворянства барон Олександр Августович фон-Майдель. Після початку Першої світової війни, власницею будинку був організований шпиталь для солдат, які були поранені. Графиня та її слуги доглядали за тими, хто потребував допомоги. Вони використовували спеціальний одяг — сукні, які надягали сестри Червоного Хреста. Будинок графині Бінецької був націоналізований після того, як відбулось встановлення радянської влади. Наступним власником будинку став Ока Іванович Городовиков, який проживав у будинку з 1924 по 1927 рік. Він займав посаду командира Першого кінного корпусу Червоного козацтва, з 1940 року – генерал-полковник, з 1941 року командуючий, а з 1943 року заступник командуючого кавалерією радянської армії. У 1958 році О. Городовикову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.У 21 столітті у будинку по вул. Грушевського, 90, знаходиться радіологічний відділ обласної санепідемстанції. Згідно рішення Хмельницької міської Ради народних депутатів від 20 квітня 1995 р. № 8,будинок відноситься до пам'яток архітектури Хмельницького.

 

Джерело: 1. Єсюнін С.М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нарис. – Хмельницький, 2008. – С.118. 2. Путівник Хмельницький/ Л.Баженов, С.Єсюнін, Г.Фурманчук, С.Хіхлушко – Х.Поліграфіст, 2017.