Інтерактивна культурно-туристична мапа Хмельниччини

Садиба вважалася найпишнішою і найдорожчою серед чотирьох маєтків поміщика. Складається з житлово-офіційної та господарчої частин.У житлово-офіційній частині розташовувалися стилізований замок, костел або Ермітаж, присвячені видатним особистостям в історії людства, каплички, ротонди та альтанки. Тріумфальна арка слугувала входом у парк Біло вежа. Господарча частина складалася з так званого Форуму – майдану, огородженого муром із стилізованими башточками частина якого використовувалася під тік та зерносклади, інша – для проведення масових заходів. У комплекс садиби входить будинок магната, акуратна тріумфальна арка, унікальний дендропарк. За часів радянського союзу в будинку знаходилася школа, а інші приміщення були використані для вирішення господарських питань.

Панський маєток

Житлові та господарчі споруди поміщика Вікентія Стадницького, що передовані наприкінці XIX ст. з південно-східної частини колишньої літньої резиденції Ігнатія Сцібор-Мархоцького. Вікентій Стадницький був онуком злісного ворога І.Мархоцького, Ігнатія Стадницького, який ініціював декілька судових справ проти графа, та сином Ксаверія Стадницького, котрому після конфіскації маєтностей Мархоцьких дісталися Отроків з Тимковим. Незважаючи на належність до такого роду, як людина високоосвічена, Вікентій Стадницький облаштував у себе музей старожитностей, які належали Мархоцькому, і пишався ними. Він же заборонив розбирати на будівельний матеріал залишки замку та інших будівель весняної резиденції І.Мархоцького, Нижньої Гроти, тощо. На сьогодні будівля знаходиться у приватному володінні. Із Садиби Сцибор-Мархоцького вціліли тільки фрагменти декількох стін і одна вежа. Замок реставрують. Щороку на території садиби проходить фестиваль лазерних шоу.

Форум 18 ст.

Форум, що за своєю площею перевищує розміри сучасного футбольного поля, належав до Отроківської літньої резиденції Ігнатія Сцібор-Мархоцького. Він являє собою огороджений муром зі стилізованими башточками майдан, частина якого імовірно використовувалась під тік та зерносховища, інша – для проведення масових заходів та урочистостей. З обох боків від воріт та в товщі стін збереглися ніші, що були колись прикрашені статуями. Великий шанувальник античності, граф Мархоцький звів цю споруду на зразок давньогрецьких форумів, що були місцем зборів та вільного волевиявлення громадян. Символічна назва покликана була підкреслити зв'язок між устроєм Миньковецької держави та ідеалами більш справедливого суспільного ладу до якого прагнув Ігнатій Мархоцький

Тріумфальна арка 18 ст.

Арка (по сільському – Панські Ворота) служила головним в’їздом до парку Біловежа та Притулівських Салонів. Має висоту понад 8 м, товщину стіни біля 2м. Арка – єдина споруда, що збереглася від комплексу житлово-офіційної частини Отроківської весняної резиденції Ігнатія Мархоцького. До арки з обох сторін прилягали мури, з правої сторони знаходився зруйнований у 20-х роках минулого століття Отроківський замок. Нижче розташовані Верхня та Нижня гроти та цілюще джерело.

Нижня Грота

Штучна паркова печера. Збудована за розпорядженням І.Мархоцького як розважальний об’єкти на узліссі парку Біловежа у долині р.Ушиці. Складається з лабіринту підземного ходу довжиною бл.100м, підземної зали з озером, а також двох кімнат, що мали на стінах розписи в античному стилі і альтанки з трьома арковими широкими вікнами-дверима. Можливо, за часів І.Мархоцького з боку річки було прибудовано дерев’яний балкон-лоджію.

Верхня Грота

Залишки печерного скиту XII-XIII ст. або стилізація під останній. Складається з видовбаного у м’якому вапняку проходу довжиною бл. 30 м, а також невеликої кімнати у центральній частині. Травертинова скеля в місці, де з неї спадає вода із джерела, розташованого зверху схожа на профіль людини. Тому цю скелю місцеві люди називають «Старим монахом». Печери і скеля за часів І.Мархоцького були, очевидно, одною з кращих цікавинок парку Біловежа.

Гарні фото резиденції ви можете знайти за посиланням: http://andy-travel.com.ua/podorozh-do-mynkoveckoyi-derzhavy .