Хмельницька Обласна Філармонія
Адреса: вулиця Гагаріна, 7. Веб сайт:oblfilarmonia.com
Один із найкращих куточків вул. Гагаріна – невелика площа на перетині з вулицею Кам’янецької, яку прикрашають пам’ятник Богдану Хмельницькому і велична споруда обласної філармонії. Трохи більше століття тому на цьому місці був величезний пустир, який носив цілком офіційну назву – Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар. До початку XX століття, після перенесення торгівлі конями в район Фельштинського переїзду (нині місце переходу через залізничні колії по дорозі на речовий ринок), Кінна площа поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Нового вигляду вона набула у 1960 році: на перехресті вулиць Фрунзе (нині і раніше Кам’янецької) та Гагаріна завершилося будівництво величної споруди із залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру ім. Петровського. Театр перебував тут понад 20 років, та у 1982 році переїхав у нове приміщення, а будівля по Гагаріна, 7 перейшла у розпорядження обласної філармонії.
Відлік своєї історії філармонія веде з далекого 1938 року, коли одразу після утворення нашої області (22 вересня 1937 р.) у Кам’янці-Подільському (тоді обласний центр) створюється цілий ряд обласних установ. Серед них і обласна філармонія – концертна організація, завданням якої була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність). Перервана війною діяльність філармонії була відновлена у 1945 році, але вже в новому обласному центрі – Проскурові. Установа розмістилася в приміщенні колишнього кінотеатру “Оаза” по вул. Котовського (нині в цьому будинку моно-театр “Кут”). До складу обласної філармонії у ті роки входили естрадно-концертна бригада, капела бандуристів, музичний лекторій, ансамбль музичної комедії, гастрольно-концертний сектор, ансамбль пісні і танцю, ляльковий театр (відокремився як самостійний 1970 р.), духовий оркестр, народний театр. Як вже згадувалося вище, в 1982 році філармонія переїхала у просторе приміщення на розі Кам’янецької і Гагаріна.
Хмельницькій філармонії є чим пишатися. По-перше, це український Державний ансамбль пісні і танцю “Козаки Поділля” – дипломант XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, лауреат численних міжнародних і Всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Ансамбль – ровесник філармонії. Заснований колектив у 1938 році як хорова капела, а у післявоєнні роки під ім’ям “Подолянка” почав завойовувати популярність не лише в Україні та Радянському Союзі, а й у багатьох країнах світу. З 1989 року ансамбль називається “Козаки Поділля” і є одним із найкращих танцювальних колективів України. По-друге, з 1991 року гордістю філармонії став концертний зал органної і камерної музики. Тоді на другому поверсі був обладнаний зал на 200 місць та встановлений орган чехословацької фірми “Ригер-Клос”, що стало знаменною подією в культурному житті Хмельниччини. Тепер Хмельницька філармонія – постійне місце проведення Міжнародних фестивалів і конкурсів органної і камерної музики. По-третє, головна гордість філармонії — її артисти. У нашому короткому нарисі просто неможливо згадати усіх відомих і талановитих, заслужених і народних. Назвемо лише деяких популярних естрадних виконавців, що у різний час працювали у філармонії: Лідія Ротару, Валерій і Антоніна Мареничі (із відомого “Тріо Мареничів”), народні артисти України Микола Мозговий, Василь Зінкевич, Микола Гнатюк... І, приміром, нинішня “мега-зірка” російської естради Валерій Леонтьєв теж був артистом Хмельницької філармонії. Більше 20 років тому, коли тільки почав проявлятися його талант, Валерій працював у своїй рідній Луганській філармонії. У Хмельницькому ж на той час був створений гарний ритм-балет сучасних танців, а ось підходящого соліста для нього ніяк не могли підібрати. Тоді-то і була підписана угода на рік із Валерієм Леонтьєвим. Так що в популяризації співака наша філармонія відіграла не останню роль.
Так само, важко перелічити усіх відомих артистів, що приїжджали на гастролі до Хмельницького. Безліч популярних співаків, артистів, танцювальних і музичних колективів виступало перед хмельничанами на сцені обласної філармонії. Для багатьох хмельницька сцена стала серйозним іспитом у подальшому шляху до популярності.
Один із найкращих куточків вул. Гагаріна – невелика площа на перетині з вулицею Кам’янецької, яку прикрашають пам’ятник Богдану Хмельницькому і велична споруда обласної філармонії. Трохи більше століття тому на цьому місці був величезний пустир, який носив цілком офіційну назву – Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар. До початку XX століття, після перенесення торгівлі конями в район Фельштинського переїзду (нині місце переходу через залізничні колії по дорозі на речовий ринок), Кінна площа поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Нового вигляду вона набула у 1960 році: на перехресті вулиць Фрунзе (нині і раніше Кам’янецької) та Гагаріна завершилося будівництво величної споруди із залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру ім. Петровського. Театр перебував тут понад 20 років, та у 1982 році переїхав у нове приміщення, а будівля по Гагаріна, 7 перейшла у розпорядження обласної філармонії.
Відлік своєї історії філармонія веде з далекого 1938 року, коли одразу після утворення нашої області (22 вересня 1937 р.) у Кам’янці-Подільському (тоді обласний центр) створюється цілий ряд обласних установ. Серед них і обласна філармонія – концертна організація, завданням якої була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність). Перервана війною діяльність філармонії була відновлена у 1945 році, але вже в новому обласному центрі – Проскурові. Установа розмістилася в приміщенні колишнього кінотеатру “Оаза” по вул. Котовського (нині в цьому будинку моно-театр “Кут”). До складу обласної філармонії у ті роки входили естрадно-концертна бригада, капела бандуристів, музичний лекторій, ансамбль музичної комедії, гастрольно-концертний сектор, ансамбль пісні і танцю, ляльковий театр (відокремився як самостійний 1970 р.), духовий оркестр, народний театр. Як вже згадувалося вище, в 1982 році філармонія переїхала у просторе приміщення на розі Кам’янецької і Гагаріна.
Хмельницькій філармонії є чим пишатися. По-перше, це український Державний ансамбль пісні і танцю “Козаки Поділля” – дипломант XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, лауреат численних міжнародних і Всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Ансамбль – ровесник філармонії. Заснований колектив у 1938 році як хорова капела, а у післявоєнні роки під ім’ям “Подолянка” почав завойовувати популярність не лише в Україні та Радянському Союзі, а й у багатьох країнах світу. З 1989 року ансамбль називається “Козаки Поділля” і є одним із найкращих танцювальних колективів України. По-друге, з 1991 року гордістю філармонії став концертний зал органної і камерної музики. Тоді на другому поверсі був обладнаний зал на 200 місць та встановлений орган чехословацької фірми “Ригер-Клос”, що стало знаменною подією в культурному житті Хмельниччини. Тепер Хмельницька філармонія – постійне місце проведення Міжнародних фестивалів і конкурсів органної і камерної музики. По-третє, головна гордість філармонії — її артисти. У нашому короткому нарисі просто неможливо згадати усіх відомих і талановитих, заслужених і народних. Назвемо лише деяких популярних естрадних виконавців, що у різний час працювали у філармонії: Лідія Ротару, Валерій і Антоніна Мареничі (із відомого “Тріо Мареничів”), народні артисти України Микола Мозговий, Василь Зінкевич, Микола Гнатюк... І, приміром, нинішня “мега-зірка” російської естради Валерій Леонтьєв теж був артистом Хмельницької філармонії. Більше 20 років тому, коли тільки почав проявлятися його талант, Валерій працював у своїй рідній Луганській філармонії. У Хмельницькому ж на той час був створений гарний ритм-балет сучасних танців, а ось підходящого соліста для нього ніяк не могли підібрати. Тоді-то і була підписана угода на рік із Валерієм Леонтьєвим. Так що в популяризації співака наша філармонія відіграла не останню роль.
Так само, важко перелічити усіх відомих артистів, що приїжджали на гастролі до Хмельницького. Безліч популярних співаків, артистів, танцювальних і музичних колективів виступало перед хмельничанами на сцені обласної філармонії. Для багатьох хмельницька сцена стала серйозним іспитом у подальшому шляху до популярності.